Ось і повернувся нарешті великий волейбол у Полтаву! Місто, яке має хороші волейбольні традиції і школу, а також пишається своїми вихованцями тривалий час не мало професійної команди ні в чоловічій, ні в жіночій лігах. І ось нарешті крига скресла. 
Автору цих рядків пощасливилося побувати на матчі, напевне, останньої професійної жіночої волейбольної команди у Полтаві років так 4-5 тому. Назви команди правда автор так і не згадає зараз, але пам’ятає, що тоді наші дівчата зустрічалися з запорізьким ЗІЕІТом. Наша команда була укомплектована переважно молодими волейболістками, більшість з яких були ще школярками.
Одну з волейболісток тієї команди вдалося впізнати і сьогодні. Мова йде про Марту Щербак (хай пробачить Марта, якщо автор помилився). Можливо, були ще дівчата з тієї команди, але цього сьогодні встановити не вдаолося. Програмки з прізвищами волейболісток серед глядачів, на жаль, не розповсюджувалися. Натомість в ложі почесних гостей вони були помічені. Тепер власне до гри.
На передматчевій розминці волейболістки команди-суперниці здалися вищими за наших дівчат. А це при правильному викристанні переваги, додатковий плюс як на блоці, так і в атаці. Але всі побоювання щодо цього були розвіяні вже після стартового свистка арбітра. Наші дівчата відразу відірвалися в рахунку. Перевагу суперника у зрості «Полтавчанка» компенсувала чудовою командною грою у захисті і нападі. Парадокс, але наш блок працював під час першої партії (та і всього матчу) краще за блок суперника. Так що не все у волейболі вирішує зріст. «Полтавчанка» відразу захопила ініціативу і створила собі комфортну перевагу у 4-5 м’ячів, яку зберегла до кінця партії. У підсумку 25:20 на користь полтавок.
У другій партії перевага господарок паркету стала ще більшою. «Полтавчанка» демонструє непоганий атакуючий потенціал, використовувує різноманітні комбінації, в той час як суперниці не вражали в цьому плані. Як наслідок розгромний рахунок – 25:12.
У третій партії полтавки знову відірвалися вперед на три м’ячі і вирішили, напевне, що справу вже зроблено і трохи розслабилися. За рахунку 11:10 «Сєвєродончанка-2» чи не вперше в матчі вийшла вперед. Наші дівчата почали нервувати і помилятися, відпустили суперниць в рахунку і наздогнати так і не змогли – 18:25.
Суперниці взяли партію і по ідеї боротьба мала загостритися. Але вже в наступному сеті «Полтавчанка» довела, що програна партія не більше, ніж прикре непорозуміння і вирішили не доводити справу до тай-брейку. 25:20 і 3:1 в підсумку. Цілком закономірно. У складні нашої команди було кілька волейболісток, які у відповідальний момент могли взяти ініціативу на себе і виграти важливий м’яч. У складі «Сєвєродончанки-2» таких людей сьогодні не знайшлося. Останній розіграш, аплодисменти і полтавські глядачі бачать першу за останні кілька років перемогу професійної полтавської волейбольної команди. Жаль, що таких глядачів виявилося несподівано мало. У Аграрній академії свого часу збиралося людей побільше. І хоча зал педуніверситету і не може вмістити багато глядачів, але сьогодні він не був заповнений повністю. Сподіваємося, що вже в завтрішньому матчі цю прикрість буде усунено. Дівчата своєю грою заслужили на достойну підтримку.